Wi-Fi - одна з найпоширеніших технологій у світі. Вона застосовується в мобільних пристроях і комп'ютерах, телевізорах і системах відеоспостереження. Ось 8 цікавинок щодо цієї технології бездротової трансляції даних.

У Wi-Fi гавайське коріння.
До Wi-Fi була технологія Alohanet, створена в Гавайському університеті. З'явилася вона у 1971 році і на той момент була передовою. З її допомогою вдалося вперше продемонструвати публіці, як пакети даних передаються бездротовим методом.
Ще через 20 років NCR та AT&T розробила технологію, яку більшість вважає справжнім предком Wi-Fi. Вона називалася WaveLAN і працювала схожим із сучасною технологією чином.
Ще через кілька років з'явився справжній Wi-Fi ­ протокол бездротової передачі даних під назвою IEEE 802.11. Ця технологія була розроблена в Австралії, лабораторією радіоастрономії CSIRO.
Хто ж створив Wi-Fi? Хоча технологія створювалася командними зусиллями, її творцем був інженер Джон О'Салліван.

Чому IEEE 802.11 назвали Wi-Fi?
IEEE перекладається як Інститут інженерів електротехніки та електроніки. Однак така назва погано запам'ятовується. Через 2 роки після того, як вийшла перша версія цього протоколу бездротового зв'язку, фірма Interbrand зайнялася просуванням технології під назвою Wi-Fi. Вона ж розробила офіційний логотип. У ньому базою був знак Інь-Ян. Логотип символізує сумісність всіх девайсів, які підтримують технологію.

Як розшифровується Wi-Fi?
У більшості джерел говориться, що Wi-Fi означає Wireless Fidelity, переклад фрази означає бездротову точність або якість. Тільки насправді це не так. Колись існував рекламний слоган “Стандарт бездротової якості”. Ймовірно, через нього виник цей міф. Насправді Wi-Fi ­ це просте позначення протоколу бездротового зв'язку, яке легко запам'ятовується.
Цікаво, що за нормами Wi-Fi Alliance назва технології має бути написана лише як "Wi-Fi". Варіанти написання разом чи роздільно не вітаються.

Wi-Fi працює завдяки радіохвилям.
Принцип роботи Wi-Fi досить простий: адаптери трансформують інформацію на радіохвилі, які поширюють антени. Потім бездротовий маршрутизатор отримує цей радіосигнал, перетворює його на дані та відправляє їх до Інтернету за допомогою з'єднання по кабелю.

Частоти роботи Wi-Fi вищі, ніж у мобільного зв'язку.
Відомо, що технологія вай-фай функціонує на 2,4 та 5 ГГц. Завдяки цьому через таку бездротову мережу можна передавати дані у великих обсягах. Зазначимо, що швидше передаються дані, тим більше енергії витрачається.

Wi-Fi можна передати інформацію на 420 кілометрів.
За допомогою Wi-Fi шведське космічне агентство передало інформацію космічному зонду на дистанцію 420 кілометрів. Однак класичне обладнання з таким стандартом бездротового зв'язку не здатне на передачу сигналу на такі відстані. Адже вказаної дистанції вдалося досягти завдяки потужним підсилювачам на 6 Вт, до того ж нічого не заважало проходженню сигналу. Класичні ж маршрутизатори підтримують меншу дистанцію. До того ж потужність сигналу залежить від різних факторів: заломлення, відображення, потужності передавача, коефіцієнта посилення антен.
Плюс до всього різні електромагнітні та фізичні перешкоди заважають поширенню сигналу. Меблі та стіни, навіть сама людина є фізичними перешкодами. А електромагнітними перешкодами виступають побутові прилади, наприклад, мікрохвильові печі. Крім того, інші Wi-Fi сигнали, які функціонують в тому самому діапазоні і знаходяться поблизу, теж перебивають один одного. Отже фактична дистанція передачі може досягати приблизно 30 метрів.

6 видів вай фай.
Найперший стандарт - 802.11а, далі вийшло ще 5 версій. Вони відрізняються швидкістю, частотним діапазоном. Кожна — швидше і краще за попередню. Пристрої з підтримкою нових версій Wi-Fi сумісні з девайсами, що підтримують старі версії. Але не навпаки. Також деякі маршрутизатори можуть працювати не лише у 2 діапазонах, а у трьох – 2,4/5/5 ГГц.

Wi-Fi не сумісний з більшістю пристроїв IoT.
Інтернет пристрої використовують різні технології. Більшість з них повинні підключатися до невеликих девайсів та датчиків безпосередньо. А ці компоненти, своєю чергою, працюють від АКБ протягом тривалого часу.
Оскільки завдання IoT-девайсів не полягає в обміні великими обсягами інформації, а відстані передачі даних великі, Wi-Fi ні до чого. До того ж пристрої IoT - це економічні в плані енергоспоживання девайси, тоді як Wi-Fi гаджети витрачають більше енергії.
Втім, якщо пристрої підключені до розетки, Wi-Fi – те, що треба. Це актуально для систем сигналізації, відеоспостереження. А ось гаджети для інших цілей, наприклад, навушники, фітнес-трекери та розумний годинник використовують блютуз, та й смартфони, якщо потрібно заощадити батарею, задіють мобільний зв'язок. Проте вчені багатьох передових підприємств зараз розробляють спеціальні стандарти Wi-Fi, призначені для IoT.